Top 5 профдеформацій тестувальника

Не те щоб я натякав на якусь унікальність тестувальників, зовсім ні. Але за довгий професійний шлях маю низку спостережень, які наштовхують на думку, що наша професія на нашу поведінку в житті таки впливає. На когось сильно, на когось несуттєво. Нижче – деякі з таких спостережень.

  1. Перфекціонізм. Ця риса характерна багато для кого, але на мою думку, деякі тестувальники завдяки професії можуть занадто сильно заглибитись в бажання бачити навколо ідеальний порядок. Наприклад, в побуті я за собою помічаю, що дратуюсь, коли в квартирі щось займає неоптимальну позицію в просторі: одяг, посуд, меблі, книги.. Пов’язую посилення перфекціонізму в тестувальників з тим, що по перше: кожен прояв безладу – це витік хаосу, зменшення кількості якого у всесвіті частково і є нашою основною задачею, по друге: кожен прояв безладу – це невідповідність уявленню про оптимальне, а кожна невідповідність – це, потенційно, баг репорт 🙂 і от щоб уникнути необхідності безперервно репортити баги – хочеться, щоб все навколо відразу було оптимальним та відповідним нашому уявленню про порядок.
  2. Нетерпимість до нездатних виразно висловити свою думку. Ця деформація пов’язана з професійною звичкою формулювати опис дефектів або тестових сценаріїв максимально однозначним та зрозумілим іншим людям чином, та пов’язаними з цим завищеними очікуваннями по відношенню до інших. Пам’ятаю колись був в мене період, коли дуже сильно дратували люди, які не могли з трьох спроб пояснити, що вони хочуть. З часом я навчився толерувати таких, та навіть обережно допомагати сформулювати думку. 
  3. Звичка не брати нічого на віру й перевіряти. Факти, лише факти – те чим ми привчаємось оперувати в ході роботи. Іноді в житті це змушує витрачати купу часу на перевірку чиєїсь гіпотези, для того щоб з’ясувати, що вона дійсно була найкращою. Наприклад в мене друг (тестувальник за фахом) робить ремонт в квартирі, дизайнер запропонував йому певний кошторис на встановлення освітлення на магнітному профілі. Другу знадобилось 3 дні для того щоб розібратись в темі, сформулювати ТЗ на свою конфігурацію та побажання, відправити запити в декілька компаній на оцінку кошторису по ТЗ, й з’ясувати врешті решт, що його дизайнер запропонував йому мінімум на 20% вигідніший варіант, аніж інші отримані пропозиції.
  4. Занадто ретельне ставлення до процесу вибору. Або в народі: задротство 🙂 Можливо сильно перетинається з перфекціонізмом, й точно перетинається з прокрастинацією. Тобто знову ж таки, тестувальники в цьому не унікальні, але додав цей пункт, мабуть тому, що достатньо часто доводиться обирати інструменти для автоматизації, управління тестуванням, різні інші. А для процесу вибору інструментів існує та використовується доволі чіткий та структурований підхід. Тому з’являється звичка вивчати інші доступні опції й змушує для порівняння дізнаватись купу всього про фени, флешки, HDD, сигналізації, … й купу інших речей, інформація про які може й не завжди сильно потрібна в житті 🙂
  5. Втрата задоволення від ігор. Ні для кого не секрет, що релізи ігор потрапляють до нас із недофікшеними багами. Іноді це смішні дрібниці, а іноді досить великі недоліки в ігровій механіці, які сильно дратують. Так от неодноразово спостерігав як на собі, так й від друзів тестувальників чув, що дуже часто в грі замість того щоб пропустити баг та грати далі – дуже кортить його зарепортити. Нещодавній приклад: новий “Відьмак” на PS, неприємний баг, професійна зацікавленість в його відтворенні, та 50 хвилин втрачених на набивання баг репорту джойстиком :))

Перелік планую поповнювати та актуалізовувати.

А яких тарганів плекаєте Ви? 🙂

Позначки:,
16 Жовтня 2020
Автор: 
  • Let the search be with you
  • Minutes of Meeting
  • State Transition
  • Тестові метрики на раз-два-три

Залишити коментар

Залишити вiдгук